Осінній дощик за вікном сльозує,
А спогади так крають, як мечі
І простеляють стежку у минуле,
У дім, де вогник світить уночі.
Де над борщем бабуся, мов чаклує,
Всміхаючись собі біля печі,
Де у годиннику кує зозуля,
Де охоронець - Янгол на плечі.
Обійми. У долонях рученята
В бабусиних, потрісканих таких,
Бо знали лиш роботу, а не свято.
Шляхів не звідала вона легких.
Оті криваві пучки і донині
Мені болять, печуть через літа.
Ми пам'ятаємо її в родині.
Бабусенька для нас усіх свята!
Бабусенька для нас свята
© Copyright: Елена Борисенко 5, 2017
Свидетельство о публикации №117073109350
Свидетельство о публикации №117073109350
Рецензии