Коридори часУ
і вертання, вертання...
на Купала на воду пускаєм вінки,-
я пускаю остання.
Всі пливуть десь удаль, мій, мов камінь,- на дно,
погляд - темна безодня...
коридори часу... літ невпинний танок,-
вчора... завтра... сьогодні...
Ось я Каїн, ось Авель, а згодом і Сіф...
ось я СИмон... ось Юда...
я є кожна людина з початку часів,-
нерозгадне чудо...
всіх відразу вміщає духовне маля...
б'є за всіх собі лоба...
коридори часу... я - маленька Земля,-
Бога-батька подоба.
Свидетельство о публикации №117073107746
дякую
ЗІ постфактум побачила Ваше прохання не писати
принаймі будемо знайомі)
Олись Лапковский 18.09.2017 17:05 Заявить о нарушении
Прохання писала знаходячись в депрессивному стані, я в той час дійсно не могла спілкуватись. Тепер краще почуваюсь, але резюме не змінила, бо інтровент, по любому, закрита людина.
Отож, заходьте, як матимете нагоду;))
Теплої осені!
Ева.
Ева Сокол 2 18.09.2017 23:16 Заявить о нарушении