Коридори часУ

Коридори часУ... за віками віки...
і вертання, вертання...
на Купала на воду пускаєм вінки,-
я пускаю остання.
Всі пливуть десь удаль, мій, мов камінь,- на дно,
погляд - темна безодня...
коридори часу... літ невпинний танок,-
вчора... завтра... сьогодні...
Ось я Каїн, ось Авель, а згодом і Сіф...
ось я СИмон... ось Юда...
я є кожна людина з початку часів,-
нерозгадне чудо...
всіх відразу вміщає духовне маля...
б'є за всіх собі лоба...
коридори часу...  я - маленька Земля,-
Бога-батька подоба.


Рецензии
дуже сподобався Ваш вірш
дякую
ЗІ постфактум побачила Ваше прохання не писати
принаймі будемо знайомі)

Олись Лапковский   18.09.2017 17:05     Заявить о нарушении
Дякую, що читаєте! Радію, коли мої вірші подобаються,- значить не даремне з'явились на білий світ!)
Прохання писала знаходячись в депрессивному стані, я в той час дійсно не могла спілкуватись. Тепер краще почуваюсь, але резюме не змінила, бо інтровент, по любому, закрита людина.
Отож, заходьте, як матимете нагоду;))
Теплої осені!
Ева.

Ева Сокол 2   18.09.2017 23:16   Заявить о нарушении