Скажу річ таку, любі друзі:
Неприємно на рідній писати,
Бо живемо у час злих іллюзій
І нема звідки музу дістати.
Хтось то пише про битви на Сході,
Хто про Звіра страшного східніше.
А що ж нам залишиось відтоді,
Коли кожен про це лиш і пише?
Дуже гірко цю правду приймати,
Коли лізуть за модою люди:
Щоб не бути відлюдьком - стрибати,
Щоб не думати мозком - будь всюди.
Я не хочу війни, ні з людьми, ні з богами,
Хай вони себе самі вбивають!
Що ж, людина завжди була між віками!
Нею не боги, а доля хай грає!
26.07
***
© Copyright: Хэйваер, 2017
Свидетельство о публикации №117072910103
Свидетельство о публикации №117072910103
Рецензии
