І знову я до тебе про кохання.
Про те, що бачу світ без зайвих мрій.
Я в котрий раз напишу щє одне зізнання.
-Життя не знаю вже без тебе, любий мій.
Я бачу світ ясний, а в нім тебе, коханий.
Таким як є люблю, таким, як є...
Ти може Богом, може долей мені дАний.
Та хто б не дав, то щястя, що ти поряд є.
Мені зірок не треба, тільки б очі...
Твої ласкаво глЯділи на мене
Щоб поряд в сон могла поринути щоночі.
Та чути серце твОє біля себе.
І знову я до тебе про кохання...
Відчуй мене, ти ж бачиш, - я люблю.
І щє одне, можливо тисячне зізнання,
А скільки тисяч щє тобі зроблю.
Знову я до тебе...
© Copyright: Светлана Кузьменко3, 2017
Свидетельство о публикации №117072707318
Свидетельство о публикации №117072707318
Рецензии