***
Ти вечір ждеш як раю на землі…
Коли спадає прохолода ночі.
Коли десь ліс ховається в імлі,
І спокій налягає нам на очі.
А ще недавно. Так, годин зо три…
Пекло і парило, і пригинало долу.
Пісок як камінь. Грудку розітри,
Й між пальців вислизне собі на волю.
Та ти вклоняєшся все нижче до землі,
Її лелієш, милу і жадану.
Бо родить матір і зерно, і картоплі…
І їй, як Богу, кажемо: "Осанна…"
Благословенна будь земля моя,
Земля і мрій моїх і мого сьогодення.
З лелечим клекотом і криком журавля.
Земля моєї сили і натхнення…
22.08.2016
Ти веч р ждеш як раю на земл
© Copyright: Олег Ярмола, 2017
Свидетельство о публикации №117072704875
Свидетельство о публикации №117072704875
Рецензии