Торкаюсь поглядом тебе,
Слова лишивши наостанок.
Не впізнаю часом себе,
І за думками йде світанок.
Ти теплий затишок даруєш
Посеред натовпу і бруду,
Глибоким поглядом лікуєш
І голосом, що не забуду.
Хоч подумки мене торкнись -
Де б не була, відчую дотик.
І просто поруч зупинись,
Почувши серця свого поклик.
Дотик
© Copyright: Сэя Тод, 2017
Свидетельство о публикации №117072502727
Свидетельство о публикации №117072502727
Рецензии