Сантехнiк-сан

            Володимиру Савченку –
            малій Людині з великої літери

На перший погляд він простий сантехнік,
та в дійсності великий має сан.
Хоч не кінчав він вищих політехнік,
в обробці все ж металів знатний пан.

Із юних літ водій він першокласний
і зварювання майстер немалий.
Ще від природи розум має ясний
товариш закадичний здавна мій.

Жінок красивих бачив він багато,
всього бувало в нього у житті,
та залишався люблячим він татом.
До того ж, має руки золоті.

Роками він усе у будівництві
й допіру свій мурує "мавзолей".
Завжди в пошані був на виробництві
і браку він не відчував ідей.

Людей у світі мало ідеальних,
як кажуть рицарі тепер уже не ті,
як Савченко осіб відповідальних –
не часто стрінеш в нашому житті.

Всіляких цнот людських ще має масу,
немовби живчик він повороткий,
тримає на плаву до цього часу
його характер жвавий і меткий.

Людей безгрішних зовсім не буває
й Степанович за всі свої борги,
хоча в церковнім хорі й не співає,
та все ж свої замолює гріхи.

Три четвертини стукнуло сьогодні,
та це далеко, друже, ще не край.
Наллєм у чаші суміш кисню з воднем
й зелений за здоров’я вип’єм чай!

24.07.2017