Таят любов ли, если вдруг од дидк

Да шось прышло харошэ?
Да запроста! Козёл ж він

Ув Рыловыч е остров красоты.
Но, хы, но ты, наверно, дід, шуткуеш.
Бо ж вот: оно в якыхся там Козлів
Кругом цвыты і взоры, бы з рысункыj.

Да-да. Одна оно в шпань красота:
Шоб мамонта зном падлам.
Геном мы прочыталы. А Васька
Дэ з Васільком зромняты.

Він постарів. Здурів зовсём. І как
Шэ він вам заповедніка ву хары б.
Нэльзя жэ, шоб ны вкосювать уфсадьб.
Тут в нас картоплы ж е, да шэ j з жукамы.

А мы ны і вжэ j пыжымся ны в как
Якыхся клумбав морэ навсажваты.
Достаточно бо сіе Бозька Сам.
Ты но храны j ны зёлкы ны зрываj, друг.

Чого мы поступылы гэ вжэ так?
Да, вот, ныма і сылы на роспятья.
Да j знаем таjны некы, мо, шэ яксь.
Напрыклад, хоть, шо травы нас кохають.

Да-да. Ны сміjся! Ты слыхал жэ прам,
Ек гнэцьця фікус, ек з молітво скажыш,
Шо він красавец. Чы j та ж розка хваjн,
Шо шэ в Яновы маты доглядае j.

Ну, а я шо. Я но во наснімал
Коj-шо в сыбэ. Ув огороды ш навыть.
А ты взгляны на во зубочкы Дашк.
Ну, шо, ны j сама гарна міска Края?

Іш, поніМаш,накал страстеj вуж ажны:
Да што такое?! Как смел?! Мы не дам еj!
Да. Вот така быда шэ в паніj:
Сідлецкы жэ, полячкы!

А мы от зары дружымо в тырнаті j.
І я вжэ jіj закыну васілька, ух!
Бо шо, і ны прыятныj прам дарунок,
Колы ты вершом, песніё па гупкам?
 


Рецензии