Смiятись грiх...

Сміятись гріх з того, що скоїв
І сльози лити теж не можу,
Порушив заповіді божі,
Не вартий я твоїх покоїв...

Не вартий твого поцілунку,
Хоча  смачні твої вуста,
Бо ще бентежать мою думку,
На жаль душа моя пуста.

Але хотів би бути поряд,
Як там колись у давнину,
Поцілувати сивину,
Сказати знову, що ти Доля...

Не відкрутити час назад
Не повернути ті хвилини:
Коли вінчав нас зорепад,
Я цілувув твої перлини...


 П.В.М.        20.07.2017г.


Рецензии
Душевный стих!

с дружеским теплом,

Анастасия Истомина 2   21.07.2017 11:23     Заявить о нарушении
Щиро дякую за підтримку та підсказку!!!
Щасти Вам!!!
З душевнім теплом,

Владимир Прохода   21.07.2017 10:01   Заявить о нарушении