В ЙНА ТА МИР

Я люблю Україну -
Рідну землю свою,
Ті ліса і долини,
Ту багряну зорю.
Коли зранку прокинусь,
Бачу сонечка схід,
Спів пташок такий милий,
Їх безмежний політ.
Моя ненька велика,
І різна вона,
Але ми є єдине,
Бо це наша земля!
Мій народ дуже дружній,
І привітний, ласкавий,
В ньому сила потужна
Перемоги та слави!
Україна...Сильна, вільна,
Та так було не завжди:
У воріт знов ворог пильний
Все полює навкруги.
Та невже війна настала?
Де ти, сонечко моє?
Де моя зоря багряна?
Але все сумне, пусте!
"Ні!" - кричу, - "уйдіть, не треба,
Забирайся лютий звір!"
Але чую: постріл в небо....
Це влучили в гвинтокрил.
Ця війна за що? Навіщо?
Хто дасть відповідь на те?
Чи невже тіла загиблих
Захистять від куль мене?!
Якщо брат став ворог брату,
То останній час прийшов,
Будемо ділити хату -
Найсильніший сів на трон!
Баче Бог: все за ідею,
Хаос всюди навкруги;
Поки пан ділив портфелі,
Все горіло у вогні!
І тепер героїв сотні
Спочивають в небесах,
Але плакати вже годі,
Бо навколо повний жах!
Ми хочемо жити
У вільній країні!
В це вірю щомиті,
Всякчас я і нині.
Щоб кров не лилася на нашій землі
І дух не зламався у тілі твоїм!
Молімося разом за мир на землі,
І не за "ідею" пузатих панів...
Ми - люди, і ми не раби.
Ми - діти, жінки і діди.
Борімось за нас, за майбутнє своє,
Цінуймо життя, бо воно головне!