Полет над городом. укр

ПОЛІТ НАД МІСТОМ

Написано в співавторстві з Наталею Баницькою.
Різні бачення одного циклу картин...

За мотивами картин художника Володимира Куша: «Вечерние полеты», «Игры полной луны», «Ключи»

Найлегший зойк -
На розвідні мости.
Найтонший пух - на магістральку неба.
Ти по той бік. Кричиш мені: «Лети!
Лети, пташино!»,
(Я лечу до тебе)

Чи розривати простір
звична річ?
(Вуаль пітьми нависла понад нами)
І чи зупинить горобина ніч
Цей спалах душ
на гранях пентаграми?

Що вічність нам?
Що нам фальшивий час?
Чи відстань від Полтави до Кентуккі?
Мільйон світів, які не знають нас.
Мільйон віків.
Всі запахи і звуки

Втрачають сенс
У зоні мерзлоти.
І горизонт, який до небокраю
Знеструмлений… і… «ластівко, лети!»
І забуваю я,
що крил не маю.

***
Ніч над містом - шатром.
Наче птаха крилом – все накрило вночі…
Не забутися сном.
Я від тебе згубила, згубила ключі.
По бруківці пером
Занесло на перон давній спогад… Мовчи!
Ліхтарі за вікном
Розхитали вагон, як не впасти – навчи…
Біле срібло зірок
Із далеких казок я черпала колись.
Стань же ближчим на крок,
Дивним сяйвом душі доторкнись, доторкнись!
Золотистим м’ячем,
В серця спраглого щем, місяць той, що люблю,
Всіх надій сіячем,
Чи торішнім плачем упаде на ріллю,
Що чекала давно,
Там проб’ється зерно як тоненькі мечі.
Крізь шатра полотно
Станеш справжнім, не сном,

І знайдУться ключі.

***
14.03.2017