Так хочеться моря...
О Боже...так хочеться моря...
Кохання лише прирiвняти до цього бажання...
А часом це море зi штормом несе стiльки горя...
Так само , як шрами на сердцi лишаэ кохання...
I два кораблi в морi тiм можуть i не зустрiтись...
I з курсу не збившись до берегiв попрямують...
Так само i люди...
Вiд плоду кохання вкусивши,
Своiми стежками iз часом життям помандрують...
То що ж залишаэться?
Море..вiдстань...кохання..
Все хвиля вбива...i все так швидко минаэ...
Залишиться спомин про море...i...про кохання...
Усi розумiють, вода як i час... не вертають...
Свидетельство о публикации №117071102551
чисте та бескрає
А коли зникає
В калужу обертає
Дуже зворушливо Боже, как хочется МОРЯ!!!
Анна Соснова 2 05.03.2018 11:55 Заявить о нарушении