Росинка, крапля ранку на листку,
А в ній відбилось синім морем небо.
Подарувавши глибину, тепло,
І океану воркітливий шепіт.
В малій росинці – ріки і поля,
І соняшник, напоєний дощами,
І відшуміла весняна гроза,
І літо несміливе, дивне, раннє.
Весь світ відбився в крапельці роси,
Шукаючи спокою і опори.
В ній все стає прозорим і простим,
Позбавленим біди, лукавства, горя.
Вона – планети нашої душа,
Вона – пророцтво про життя без краю.
Здавалося б - це усього роса,
Та з неї день дорогу починає!
Ольга Соколовська ©
Росинка
© Copyright: Ольга Соколовская 4, 2017
Свидетельство о публикации №117071009704
Свидетельство о публикации №117071009704
Рецензии