День пролітає і серце бажає,
Скоріш щоб зоря запалала,
Щоб швидше прийшов милий, любий, коханий,
З яким душа рай пізнавала.
У теплі ті ночі іскряться так очі
Від радості, що без краю,
Такі ніжні руки ласку дарують
І бережно так обнімають.
І ніч вже проходить і втома відходить
І серце горить не вщухає,
Бо покохала, навік покохала
І з ним лише бути бажає
Росяні ранки, щасливі світанки,
Коханняям коли накриває.
І серце від щастя пісню співає,
Душа аж у небо злітає.
Пора кохання
© Copyright: Нина Лукьяненко, 2017
Свидетельство о публикации №117070905890
Свидетельство о публикации №117070905890
Рецензии