Довiра

Тільки з небом сам на сам,
зранку небу козиряю,
бо я здавна небесам,
як матусі, довіряю.
На підсонячній землі,
що давно на пекло схожа,
навіть дітоньці малій
довірятися не можна.
Тож у небо я дивлюсь,
божим пафосом сповите.
Це ж такий великий плюс –
можу в небо подивитись.


Рецензии