Сум

продовжуючи вірш Ліни Костенко)

Самотній сум наповнює життя
Та від мовчання спалах душу рве…
Не зроблене любов’ю каяття
Ночами стогне, інколи реве …

Коли прийде світанок до сердець,
Й раптом промінь в них замерехтить?
Здійсняться мрії щастя накінець -
Зустріти ту яскраву, ніжну мить...)


Рецензии