Ви Вчитель наш,ви Викладач
Це доля,вирок,душі плач,
Та хист чималий треба мати,
Щоб діточок віддала мати.
Повірила,з сподіванкой віддала,
Щоб вивчили людину,не вандала,
Щоб розуму і правді нас навчали,
І кожен з нас обрав в житті причали.
Я вдячний Вам за те терпіння,
Що Ви втрачали на всіх нас,
За тонкий гумор,глузд й сумління
З яким навчали нас весь час.
Ви дуже добре нас нвчали,
Так добре,як і інших всіх...
Ми ранок разом зустрічали,
А сплинув час,я згаятись не встиг.
Джулику В. В
© Copyright: Михаил Образцов, 2017
Свидетельство о публикации №117070706473
Свидетельство о публикации №117070706473
Рецензии