Пролог
В душі в мене морок, -
холодні, жорсткі очі.
Я твій головний ворог,
ти бачиш мене щоночі.
Ві сні приходжу до тебе,
в безвиході жаху пітнієш:
здригаєшся, кажеш "не треба!" -
зі мною нічого не вдієш!
Розповідь
Коли ти була маленька
і гралася ще ляльками,
ти бачила, як твій тато
нещадно знущається з мами.
А потім ти стала доросла,
гадаю,занадто рано.
І в серці лишень кровила
глибокая, рвана рана.
Як вдарила - не пам'ятаєшь.
Лиш зойкіт и злякану мати...
І проклятий ніж, і татка
зарила ти біля хати.
Але ж ти не знала, доню,
що демон - це не людина.
Щоночі до тебе приходжу -
ти винна мені, дитино!
Демон
© Copyright: Элеонора Голицына, 2017
Свидетельство о публикации №117070706086
Свидетельство о публикации №117070706086
Рецензии
