Я не добiг тодi... Тим, хто загинув на Майданi

«Переведіть мене через майдан…»
Віталій  Коротич

Я не добiг тоді через майдан.
Мене убили тут – посеред нього.
Світило сонце і в вечірній рай
попав зненацька я, в обійми до Старого.

Мене убили! Та не в тому річ –
життя віддав за Батьківщину-Неньку,
за братика, сестру, бабусеньку стареньку…
А мама з татом плачуть все, рідненькі…

Я тут – на Небесах! Дивлюсь на все звисока.
Не можу зрозуміть, що за мара така?!
Чому ж і до цих пір кровить, болить глибока
народна рана? І не зажива?!

І до яких же пір війна буде тягнутись?
І до яких же пір вмирать будуть сини?
Чи, може, не за тих тоді ми присягнули?
Чи, може, не за тих тоді ми полягли?

Я не добiг тоді через майдан...

Липень, 2017р.
(фото автора)


Рецензии
Доброго дня, шановна Лариса!
Дуже зворушили Ваше строки, наче повернули в ті часи, які вже зараз, по пошесті якогось десятка років, уявляється такими романтичними, ідеалістичними, по порівнянню з диким, над жорстким сьогоденням.
І, звісно, не політикам, не політиці присягали люди, але майбутньому України, кращій долі для себе та своїх нащадків!
І ця віра в життя допоможе нам відкинути дикі орди та зажити гідно, як того хотіли!)
З повагою, Ігор.

Игор Голубев   10.04.2026 11:44     Заявить о нарушении
Дякую Вам за розуміння.

Лариса Геращенко   10.04.2026 20:16   Заявить о нарушении
На это произведение написано 16 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.