Безхмарне небо. Під дахами птахи
своїх голодних живлять пташенят.
Стискає горло наче цельсій магми -
Вже досить! Врешті, що за дикий лад.
І скільки можна мріять неминучому
у пошуках любові навіки.
А чи пташиной краще, щоб не мучалась?
Пурх. Полетіла. Хочеш то лови ...
Пір'їнка ніжна, мовби білим човником,
До рук припала заразом мені.
І безголоса я співаю солодко,
наче струна, ти спробуй, доторкнись...
06.07.17.
Птахи пiд дахами
© Copyright: Катя Александровская, 2017
Свидетельство о публикации №117070601758
Свидетельство о публикации №117070601758
Рецензии