Я доводжу до кінця
Все, що починаю,
Та нема кінцю кінця
І немає краю.
Правим оком підморгне
І примружить ліве -
Ще недільку підожде
Невідкладне діло.
Потім як візьмусь, що аж
Піт у три потоки,
Закручусь, як фюзеляж,
Як муха в окропі.
Видається, що ген-ген
Злітна блищить смуга,
Але, як у Діогена,
Десь візьметься туга.
І закрутить апарат,
Підійнявши вгору...
Відкладається посадка
Через непогоду.
І так кількасот аварій
Та аеропортів,
Поки не скінчиться паливо
І всі зуби в роті.
Видається вже кінець -
Яма і могила,
Та моргає безкінечність
Правим оком й лівим.
К нець
© Copyright: Хохол Хохотович, 2017
Свидетельство о публикации №117070407943
Свидетельство о публикации №117070407943
Рецензии