Квітне калина,
Я до неї лину,
Бо вона- як дівчина чарівна:
Білі намиста,
гарячі вуста.
Зачекай,- восени,
Як впадуть білі сніги
Повернусь до тебе я.
Тож минув час,
Завітала золота до нас.
Дочекалась моя люба?
Ніжними вустами
Я тебе цілую,
Ягідки червоні я твої куштую,
Гірко солодкові
Як кохання перше.
Повертавсь додому.
Як від поцілунку
На вустах солодко,
Та спадає думка:
Дівчина Галинка,
Що мене кохає,
Та чекає досі-
Хай сватів приймає!
Калина
© Copyright: Елена Сауленко, 2017
Свидетельство о публикации №117062807679
Свидетельство о публикации №117062807679
Рецензии
