Фiлософське...

Мій друже, здається, підходить до краю життя.
Я вже не такий, ну, а, може, став кращий, ніж був.
Та скоро, напевне, не буде уже вороття,
Бо поїзд від’їхав, і мій паровоз вже загув.

Я скоро, а, може, й не так вже і скоро помру.
Як завжди, кінчається день, починається ніч.
Здається мені, що вже скоро програю я гру.
Бо грати з нечистим у карти – неправильна річ.

Я все-таки, певне, якийсь недолугий гравець,
Не виграєш у преферанс без туза в рукаві.
А спроби здобути хоч щось всі зійшли нанівець,
І дивно, мій друже, що ми залишились живі.

Чи винесу з цього життя хоч якийсь я урок?
Чи так і не вийду з цього лабіринту? Пусте!
Та все-таки віриться в те, що веде добрий Бог,
Чи, може, й не віриться? Але надія на те…


Рецензии