Розмова з Братом

Розмова з Братом.

Як прийдеш, брате,  до моєї хати - мене убивати, -
Стріляй лишень у серце - бо тільки воно уміє кохати!
Відріжеш ноги, - щоб не ходив по своїй Батьківщині -
Безногі - ще більше Вкраїну кохають: від віку й до нині.
Як руки до праці мої забереш від тіла,  -
Коханню, що в серці, - байдуже до такого діла!
Поцілиш у голову мою, крізь віки безталанну -
Патріотизм - через кров ще спожию, солодкий, як манну.
От тільки серце,  де мова, як виймеш, крізь рану у грудях -
"Героям - Слава!" - могутні ноти по цілім світі підуть по Людях!
- Добридень,  брате! Чом  встряг у дверях?  - ходи до столу…
Хліб мій духмяний,  смакує друзям - візьмеш додому!

Взуття - кірзяне тхне від з Сибіру,- така ж і каша... 
Сіль - візьмеш з поту,  а на додаток: часник та сало.
Частуйся, прошу! – звиняй така вже гостинність наша:
Сусіду-брату - віддам останнє… не буде мало.

Як підеш брате з моєї хати – довкола – пустка!
Життя крізь попіл… Немає Смерті – пішла в відпустку!
Лишень самотність. Довкола – Всесвіт та Шлях Молочний…
Ти вибач, брате але так склалось, що я молодший.



Поет ХХ століття. Брвінув-Торгановичі червень 2017 року.