Для чого жити, як нема для кого,нема того кого душа бажає, від кого серце сильно бьєтся, від кого очи вмить пала
Для чого жити, як немає сенсу, тебе нема й мене нема
Тебе забрала у мене дорога, були з тобою ми щасливі, були з тобою ми закохані, та щястя жаль не назавжди.
Тебе забрала вже дорога, тепер моя душа сумує, а серце плаче від жалю, я вірш оцей читаю і хороше мені, у ньому я душу відкриваю, свою любов, свою журбу
Дорога
© Copyright: Лариса Кос, 2017
Свидетельство о публикации №117062610295
Свидетельство о публикации №117062610295
Рецензии
