Іду я боса по стерні
Немов я знову вся в багні.
Твої слова по пиці б'ють
На мене люди знов плюють.
Корови сіна не жують,
Собаки лають, лиха ждуть.
Оті слова як кип'яток
Ошпарили мене разок.
І сльози льються із очей,
І в серце ніби хтось мечем.
Я тихо зойкну :Ой болить!
Й до мене вітер лиш летить,
Повіє тихо й знов мовчить.
Зненацька на стерню впаду
І так до ранку я лежу.
А вранці юні школярі
Що будуть йти по тій стерні,
Побачать дівку молоду,
Залиту кров'ю й не живу.
Стерня на укр. языке
© Copyright: Полина Браун 7, 2017
Свидетельство о публикации №117062407811
Свидетельство о публикации №117062407811
Рецензии