Червень запряга гарячi конi

Червень запряга гарячі коні,
І червоно гриво майорять
Сутінки спекотні, вечорові,
Та дощі дзвінками дріботять.
П’янко, п’янко пахнуть матіоли,
Ластівки щебечуть над вікном,
І нечутно мчать червоні коні
Літа стиглим, теплим полотном.
На черешні ягідне намисто
Червнем налилося, наче жар,
Чи зірниця ясно в небі блисне,
Чи то світ палаючих Стожар.
Аж до ранку пахощі квіткові,
Та тремтіння зір у вишині.
А червоно гриві червня коні
Стрімко літо мчать по всій землі.


Ольга Соколовська ©


Рецензии