Хіба ж то Я без тебе?
Лиш серед всіх одна...
Хіба одній щось треба?
Та ні, бажань нема...
Хіба ж то є світанки?
Я бачу лиш імлу...
Чи вечора, чи ранки
Без тебе не збагну.
Хіба ж так можна жити?
Неначе не жива...
Тебе б як воду пити,
Щоб серце зажива.
Хіба ж то Я без тебе?
Та ні, то так, одна...
З Тобою я до себе ...
Лиш поряд ожива.
Хіба ж це дні без тебе?
Безодня то пуста.
Ти притискай до себе.
Хай зблідне темнота.
Бо Я, лишень з тобою.
То ж ти - душа моя...
Та тільки б знать, зі мною...
Ти ж тільки знай - твоя...
Одна...
© Copyright: Светлана Кузьменко3, 2017
Свидетельство о публикации №117062210549
Свидетельство о публикации №117062210549
Рецензии