Моя Україна жива, її промовляю слова!!!!
Віддайте мені ту любов,пролиту безжалісно кров,
Віддайте мені ті слова, де мова була ще жива,
Де бавились діти в дворі, в тій теплій і мирній порі.
Мені лиш потрібна краса і рання прозора роса,
Де птахи співають пісні та квіти цвітуть навесні,
Де люди цінують тепло, де місто і рідне село.
Не треба вбивати мій край, для кожного серця це рай.
Це дім, де родина чекає , де світло вечеря вмикає,
Де спогади линуть в морях, де батько показує шлях,
Де мати дітей колихає , в молитві за долю прохає.
Щоб жили завжди і кохали, серця і любов не вбивали.
Навіщо нам зброя мій Боже? І скільки ще битися гоже?
Прохаю за правду на волі у цій не простій моїй долі
Моя Україна жива, її промовляю слова!!!!!
Віддайте мені ті скарби, що впали у голос журби.
Моя Укра на жива
© Copyright: Олеся Буценко, 2017
Свидетельство о публикации №117062109891
Свидетельство о публикации №117062109891
Рецензии