"Ты украшать умеешь свой позор…»
Вильям Шекспир. Сонет 95
Ти пристрасна і безтурботна у гріхах,
Ганьбу свою ти перетворюєш в забаву.
Тебе не мучать ні сумління, а ні страх,
Та докорять тобі ніхто не має права.
Не хочеш у веселощах ти зрозуміть,
Що заплямовує узявший у полон порок.
Бо кожна квітка із пороком має строк,
Від червоточини зів`януть може вмить.
Живе порок в тобі, а ти ж — розкішний цвіт,
І разом з цвітом ти стаєш на вигляд гірша.
Бо на вульгарний твій замінюється вид,
Але мужчинам з часом робишся миліша.
Ти знай, що найгостріший ніж ржавіє,
Якщо багато рук ним володіє.
Сонет 95 из цикла Шекспир по иному
© Copyright: Леонид Ружинский, 2017
Свидетельство о публикации №117062103239
Свидетельство о публикации №117062103239
Рецензии