Місяць з світлом байдужим,холодним чаклуном
Між зорями лине.Твої очі(а може здається)
Чеканням наповнені досі.
Кожна гілка сумує і кожна стеблина,
І мов сльози виблискують роси.
Час розвів нас, ніхто не провинен.
Ставим крапку.Скиглить досить.
Тільки ось восени плач журавлиний
З під небес непроханний вітер приносить.
Повернутись в минуле,хоча б на хвилинку,
Стомлене серце іноді просить.
На кожній гілці,на кожній стеблині
Вранішне сонце безжалісно висушить
Діамантові роси...
Стомлене серце...
© Copyright: Николай Жихарь, 2017
Свидетельство о публикации №117062002796
Свидетельство о публикации №117062002796
Рецензии