"Я полагал: у красоты твоей..."
Вильям Шекспир. Сонет 83
Пробач мені, мій друже, тебе щоб прикрашать,
Даремна праця, зовсім не потрібна.
Та і навіщо? У тебе все не хибне,
Ти - досконалість, яку не зможу описать.
Будь я серед усіх поет талановитий,
Промовчав би, щоб не нашкодить віршем.
Віршовані слова слабкі здебільше,
Ти весь переді мною, красень сановитий.
Слова не зможуть передать твоїх достоїнств,
Не дорікай же за моє мовчання.
Таке тобою відчуваю обожання,
Яке моїх всіляких лестощів достойніш.
Бо пристрастю мене палимий погляд твій,
І сто поетів не опишуть в творчості своїй.
Сонет 83 из цикла Вильям Шекспир по иному
© Copyright: Леонид Ружинский, 2017
Свидетельство о публикации №117061806434
Свидетельство о публикации №117061806434
Рецензии