Весняной тиші хочеться бува,
Де абсолютно щастя повні шати,
Життям там пахне молода трава,
Там ніч кидає зірки, щоб кохати.
Залюбленим у травень, по зимі,
Із килимів небачені доріжки.
І в місячному сяйві, як німім,
Змочили краплі равликові вічки
І в далеч прохолоди назріва
Тривога днів і сумнівів букети,
Вся гама почуттів і глибина:
В душі великій сплячого поета .
17.06.17.
Весняна тиша
© Copyright: Катя Александровская, 2017
Свидетельство о публикации №117061707423
Свидетельство о публикации №117061707423
Рецензии