степом...

Степом віє. Пошуками криниць,
Ліхтарями-вогниками вольфрам.
Темна ніч, як сховище таємниць,
Заблукавши хмарами по містам.

Степом віє. Обрії та думки.
Чорні стелі. Двері на п’ятий кут,
Там все поруч: савани та вовки,
Заблукавши  пошуками отрут.

Степом віє. Стомлені від подій.
Чорна тінь, як сховище для облич.
По провулкам – сховищами повій,
Заблукалим  серце своє позич.

Степом віє. Голосно, для родин.
Вітру байдуже - дерево чи хай тек.
Заблукалим в пошуках половин,
Довга черга, з крилами для лелек.

Степом віє. Серед  м’яких стін
Для скажених вистачить терапій.
Заблукавши в пошуках домовин,
Темна ніч, як сховище для надій.

16.06.2017


Рецензии