Роки вже котяться до низу.
Ми - не далеко від землі.
В багатті, як билинка хмизу.
Примарою йдемо в імлі.
Розтанемо ми , як видіння,
Як сполох, блискавиці зойк.
І наші безтілесні тіні
Підійме всесвіт до зірок.
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.