Не відгукнеться, надії вже нема.
Ніч за шибками важко диха.
Холодне літо і на душі зима
На скронях відзоветься сивим лихом.
Чим же розпач заглушити,зрушить як із місця?
Залишається,напевно, лише спогадами жити:
В сновідіннях навідь бачу,
Як у тому жовтні опадає листя.
Зарікаюсь. Все.Мовчати мушу.
А над головою лише зграї круків.
Виснажили душу відстані розлуки...
Мовчати мушу...
© Copyright: Николай Жихарь, 2017
Свидетельство о публикации №117061506468
Свидетельство о публикации №117061506468
Рецензии