Чи можу винною я бути?.. Елена Каминская7

http://www.stihi.ru/2017/06/11/5295


Оригінал:


Чи можу винною я бути, коли зламалось щось у домі,
Чи гучно впало, випадково, чи заховалось щось кудись,
Чи підгоріло… Ой і прикро! Я і ці дії – незнайомі!
Ніхто не знає, як же само вони взяли собі й збулись…

Я б не дозволила такого! Можливо, винний сум раптовий.
Не попередивши нагрянув, не гостював, та ось, зайшов.
Можливо, втома впала снігом, і, не чекаючи відмови,
Мене засипала по вуха, не над-то благосний покров…

Чи таргани веселі винні, що у моїй голівці скачуть,
Усі святкують щось, святкують, щось гомонять  та все без слів…
Чи то родзинка… а у  жінки, бува родзинка як звіряча!
Чи божевілля, що з годинку, і зупинити хто б зумів…

Не можу винною я бути! Ці оченята не брехливі,
Бо виглядають «зайченята» з-під нафарбованих повік...
Не звинувачуйте красуню, а то ще трохи й буде злива,
І хто завгодно стане винний, можливо,  й любий чоловік)).
(11.06.17)


Перевод с украинского Светланы Груздевой:


Могу ли быть я виноватой, когда сломалось что-то в доме,
Иль что-то грюкнуло случайно, или пропало что куда,
Иль подгорело…Ой, обидно! Я с этим вовсе незнакома!
Никто не знает, как, однако, оно случилось – вот беда!..

И не позволю я такого! Быть может, грусть моя не тает…
Нагрянет без предупрежденья нежданной гостей, хмуря бровь,
А то – метелью утомленья… отказа не предполагая,
Меня засыплет с головою не слишком благостный покров…

Иль ошалели тараканы, те, что в моей головке скачут,
Всё что-то праздновать готовы и пререкаются без слов…
А то ль изюминка?.. у женщин она, изюминка, «зверячья»!
То сумасшествие, не меньше, – кто загасить его готов?!..

Нет, не могу быть виноватой! Мои глазёнки всё ж не лживы
И смотрят, словно «зайченята», из-под моих прикрытых век.
Зачем красавицу вините?!.. ещё немного – будет ливень,
И виноватый – кто угодно…незаменимый человек))


Аватар автора оригинала...