Веди мене

Тривожний лин дощу мене покликав
До танцю тіней з вітром, у грозу
Холодний місяць мимохіть біду накликав
Вина сердець довкола сплутала лозу

Там невідомий, мовчки промовляє
Відомі тут, німі помежи слів
Той хто відчув мене,- відповідає
А хто почув,- мені замовкнути звелів. 

Кружляючи за обрієм обману
У танці тіней з вітром у грозу
До тебе непізнанний проливаюсь
Дощем беззвучним вилившись в сльозу

Веди мене веди безжальний!
Серед сплетінь обманів в далину
Спустошений, змертвілий люд кабальний
Супроти себе оголошує війну

Розпорошили та й продали
Змиває злива мертвеців сліди
Наблизились живі, яких ви не чекали
Тепер веди, мене веди, веди…


Рецензии