«Заботливо готовясь в дальний путь…»
Вильям Шекспир. Сонет 48
Коли збираюсь я у дальнюю дорогу,
У сейф ховаю усі цінності свої.
Хоча мене не обкрадали, слава богу,
Але побоювання є тепер мої.
Бо стала ти для мене цінність, що найбільша,
З тобою поряд - діаманти, мов сміття.
Украде злодій - за твоє боюсь життя,
А я далеко буду, в мене справа інша.
Тебе оберігати яким чином можна?
Не буду ж під замком тримати увесь час.
І вирішив тоді я: при розлуці кожній
З собою в серці милу забиратиму щораз.
Красуню щоб украсти - немало є таких,
Сховав кохану в серці від зазіхань усіх.
Сонет 48 из цикла Шекспир по иному
© Copyright: Леонид Ружинский, 2017
Свидетельство о публикации №117061305612
Свидетельство о публикации №117061305612
Рецензии