Ні,не вию на повний місяць мов одинак сіромаха-вовк.
Гадала без музи-змовк? Правда твоя, в певній мірі:
Важко у риму рядків сплітається шовк.
Будуть метатися люди навколо,мов загнані звірі.
Буде (що вдієш) згортатися кров,будуть ламатися крила.
Відчай самітністі поборов,Поезія знов піднімає вітрила
У очі тобі подивитись надія все меньше,
Невже не зустрінимось більше?
Рятує від сірих тіней буденщин
Народження нових віршів...
Правда твоя...
© Copyright: Николай Жихарь, 2017
Свидетельство о публикации №117061209452
Свидетельство о публикации №117061209452
Рецензии
