Дим осідає на стінах хрущовки,
Ламає від холоду пальці, викручує руки,
Червоний – новий жовтий: символ розлуки.
Чай з лимоном вже не по сезону,
Ніколи не знаєш, коли тебе «никогда не бросят»
Посміхайся ніби все добре, якщо спросят.
Літній дощ – саунтрек твоїй мелодрам.
Відчинене навстіж вікно,
Пишу листа, але нікому не присвячено.
Фарбую губи темною помадою,
Волосся зав’язую в високий хвіст,
Кажуть, погано, коли ти егоїст.
Безсоння Соню вже не мучить.
Я пам’ятаю кожну з розмов.
Дякую за любоў, дякую за любоў.
Дякую за любо
© Copyright: Юлия Бондар, 2017
Свидетельство о публикации №117061200595
Свидетельство о публикации №117061200595
Рецензии