"Смежая веки, вижу я острей..."
Вильям Шекспир. Сонет 43
Вві сні своїм, як наяву, тебе я бачу,
У порівнянні з днем іще гостріше.
Твоїх очей проміння зігріває наче,
І я тоді тебе бажаю більше.
Від променів вночі стають видніші тіні,
Ти поряд зі своєю красотою.
Я шепочу: «Не йди з моїх ти сновидіній,
Як підеш, мрії підуть за тобою».
Богиня ти! Який з тобою сон чудовий!
Світліша ніч від дня, який без тебе.
В ті дні відчуджений я, нездоровий,
В чеканні ночі мрією лечу я в небо.
Вночі і вдень були щоб тільки разом, мрію,
Забути кожну мить з тобою я не смію.
Сонет 43 из цикла Шекспир по иному
© Copyright: Леонид Ружинский, 2017
Свидетельство о публикации №117061202454
Свидетельство о публикации №117061202454
Рецензии