Сонет 42 из цикла Шекспир по иному
Вильям Шекспир. Сонет 42
В мені печаль. Та не причиною вона того,
Що та, яку любив, тепер з тобою разом.
Але, повір, моя любов сильніша від всього,
Не можу розлучитись з мрією відразу.
Люблю все рівно тільки вас, ви, кривдники мої,
Знайшов своє я оправдання зраді вашій:
Опісля мене їй віддав ти пристрасті свої,
Тому, що спільниця вона в любові нашій.
До мене в пристрасті, ти також полюбив її,
Та не відчув я у собі великої утрати.
Любов знайшов мій друг. Ті самі почуття мої,
Бо в ньому лиш вона мене хотіла взнати.
За той союз, що між трьома, – тріумвірат,
Тобі признаюсь чесно, надзвичайно рад.
Свидетельство о публикации №117061202426