"Беспечные обиды юных лет..."
Вильям Шекспир. Сонет 41
Ти зраджуєш, але мені ти не обридлий,
Мене вражає розум твій і красота.
Як і раніше, ти мені й коханкам милий,
В твоїх любовних справах пристрасть є мета.
Веселий, добрий ти, у всім талановитий,
Тому твоїх не зрахувати перемог.
Багато, хто хотів з тобою полюбитись,
Та недосяжний ти, як наш Всевишній – Бог.
Навіщо вдерся у моє ти володіння?
Свої лиш пристрасті зі мною розділить?
До іншої пішов, а я в нерозумінні,
Спалив своїм вогнем, тепер мені лиш тліть.
Не раз, а два рази та зрада отруїла,
В коханні клявся ти, і зрадив вмить уміло.
Сонет 41 из цикла Шекспир по иному
© Copyright: Леонид Ружинский, 2017
Свидетельство о публикации №117061202415
Свидетельство о публикации №117061202415
Рецензии