Сонет 31 из цикла Шекспир по иному
Вильям Шекспир. Сонет 31
Сердець у серці у твойому все більш і більш
Моїх коханих, друзів, що в могилах.
Забути всіх ніколи я не в силах,
Мені сердець їх стукіт з роками все чутніш.
Вже їх давно нема…Але жива моя любов,
Яку я щедро оросив сльозами.
Бо під могильними хрестами
Ті, що мені нагадують про себе знов і знов.
У тебе в грудях знайшли собі приют вони,
Коханих лиця в серці твоїм бачу.
У снах усі вони живі неначе,
Про друзів і коханих лише приходять сни.
Я багатьох знайду в тобі, кумире мій,
Але кохаю лиш тебе, навік я твій.
Свидетельство о публикации №117061202392