Сонет 26 из цикла Шекспир по иному
Вильям Шекспир. Сонет 26
Кумире мій! Ти почуття мої забрав.
Я шанувальник твій, тобі лиш вірний.
У пристрасті до тебе я безмірний,
Прийми хвалу краси, що я в тобі пізнав.
Відстала моя мова, терті вірші всі,
Але надіюсь на порозуміння.
До тебе є прохання, як веління:
Подалі квітни у такій своїй красі.
До тебе шлях освітлює мені зоря,
Іду дорогою, яка так сяє.
І доля - мій талан, надію має:
З тобою землю обійти, скорить моря.
Ти сміливіше позови мене з собою,
Пізнаєш найсильнішу ти любов зі мною.
Свидетельство о публикации №117061202375