Сонет 24 из цикла Шекспир по иному
Вильям Шекспир. Сонет 24
Художник я ніякий, тільки образ твій
В своїх очах, немов на полотні я бачу.
Всевишнього Творця-художника удачу,
Я проти, щоб шедевр хтось інший бачив мій.
Ревную я, хоч ревнощі не до лиця.
Без тебе полотно не зможу я побачить.
Світило хоче красоту твою відзначить,
Коли тебе промінням пестить без кінця.
Майстерню Сонце освітливши лиш на мить,
З тобою разом все осяє, безумовно.
Воно з очей дарує відблиски любовно,
Під променем красу старається відкрить.
І вимальовую в своїх очах твій образ я,
Та наяву тебе не бачу, мрія ти моя.
Свидетельство о публикации №117061202363