Сонет 20 из цикла Шекспир по иному
Вильям Шекспир. Сонет 20
Мужчина ти, але, мов жінка, ти красивий,
Природа над тобою працювала так.
Стійкий ти, чесний, у бажаннях дуже хтивий,
А погляд променистий, сонячний в нім знак.
Очей твоїх блищання - золота неначе,
І ненароком сяють пристрастю вони.
Тебе Всевишній жінкою творив, юначе,
Є в тебе подарунок лиш з його вини.
Родився для життя ти Анголом небесним,
Своє кохання багатьом жінкам віддав.
Та по відношенню до мене ти не чесний,
Бо я кохаю так тебе, якби ти знав.
Змирився я з усім, але прошу одне:
Жінкам хай пристрасть, а кохай лише мене.
Свидетельство о публикации №117061202353