Які безбарвні дні,та па"ять має легкі крила
І подумки в минулому літа.
На сході, десь там за небосхилом,
Ці відчайдушні дні переростають у літа.
І вже так буде:рік до року,
Мов кільця в стовбурі дерев.
Не згубляться нівроку.
А чи багато їх? Спилити треба,
В лещата біль бере.
Та ось і вересень,до школи підуть діти.
Мене туди ніщо вже не зове.
Колишні дні вертаються журитись і радіти.
У спогадах сьогодні нехай минуле оживе...
Перше вересня
© Copyright: Николай Жихарь, 2017
Свидетельство о публикации №117061104818
Свидетельство о публикации №117061104818
Рецензии
