Що, знову?!

Що, знову?! - Ой, набридло вже ж.., - “Ату!.,” -
Лунає.., - так, поставлено мету
Її у кут загнати, - конкурент
На перегонах, - вдалий, ач, момент
Підгадано ж: той газовий контракт,
Підписаний з Росієй, - зашморг, факт!..

Мовляв, усе вона.., її гріхи
Високого ж політу то птахи,
Кружляли що у небесах тоді... -
“Борги тепер мільярдні.., буть біді..,” -
Обурливі й злостивні голоси..,
Та ще й війна.., - такі воно часи...

І як не називають її вже ж:
Мовляв, її цинізм не має меж,
Мовляв, лисиця ж хитра вона є.., -
Хтось співчуває їй, а хтось й плює:
Нехай — таки й отримує, сповна
Та пані, - у спідниці ж Сатана!.. -

Але не новина оті бої
Без правил: де “чужі” а де “свої”?.. -
Вже дехто став під інші прапори, -
Надійніші провладні кольори,
Змінити можна й їх, не дивина.., -
Набридла ж як парламентська війна!..

Стабільність, спокій будуть там чи ні,
У Раді?! - Ігри знов якісь брудні.., -
Ач,всі ж за Україну, за народ,
Але.., - відомо ж камінь в чий город... -
А пані та вже й косу розплела,
Позицію бійцівську зайняла, -

До відсічі готова, не звикать:
Мовляв, мене не вдасться залякать.., -
Триває боротьба: “проти” чи “за”?,
Й тут не до жартів.., - вірить, що туза
Фортуна подарує їй — таки,
Й знов буде на коні.., - але ж поки...

Андрій Цирульник